ОСЕРЕДОК ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ПРИ БІБЛІОТЕЦ

    Історія кожного міста й регіону складається не лише з дат і подій, а й з людей, які присвятили своє життя збереженню пам’яті про минуле. Однією з таких постатей є Георгій Мокрицький — відомий український краєзнавець, історик, журналіст і письменник, чия багаторічна діяльність відіграла значну роль у вивченні та популяризації історії  Житомира і Волині.

28 січня 2026 року виповнилося б 74 роки від дня народження Георгія Павловича Мокрицького.

Його наукова й просвітницька діяльність стала вагомим внеском у збереження історичної пам’яті та популяризацію краєзнавчих знань серед широкого загалу.

Завдяки наполегливій праці дослідника були зібрані, опрацьовані та збережені унікальні історичні матеріали, документи й книги, що сьогодні є цінним джерелом для науковців, студентів і всіх, хто цікавиться минулим рідного краю.

Особливе місце у спадщині Георгія Мокрицького займають його історико-краєзнавчі книги, які відзначаються ґрунтовністю, достовірністю та любов’ю до рідної землі. Його праці й нині залишаються актуальними, слугують джерелом знань і натхнення для нових поколінь дослідників.

Георгій Павлович народився і виріс в Житомирі — місті з багатою та складною історією. Саме серед стародавніх вулиць, архітектурних пам’яток і переказів старожилів у нього сформувався інтерес до минулого рідного краю. З дитинства він виявляв зацікавлення історією, літературою та журналістикою, що згодом визначило його професійний шлях.

Освіта й життєвий досвід допомогли Георгію Мокрицькому поєднати науковий підхід з доступною формою викладу матеріалу. Він умів говорити про складні історичні процеси просто й цікаво, звертаючись не лише до фахівців, а й до широкого кола читачів.

Основним напрямом діяльності Георгія Мокрицького стало краєзнавство — галузь, що поєднує історію, культуру, архітектуру, етнографію та біографістику. Він уважно досліджував архівні документи, старі карти, спогади очевидців, періодичні видання минулих століть. Особливу увагу приділяв маловідомим фактам і постатям, які з різних причин опинилися поза межами офіційної історії.

Мокрицький вважав, що історія не повинна бути абстрактною. Для нього вона жила в конкретних будинках, вулицях, людських долях. Саме тому значна частина його праць присвячена історії Житомира: його архітектурному розвитку, культурному життю, відомим і забутим мешканцям міста.

Георгій Мокрицький є автором численних книг, нарисів і статей, у яких послідовно й ґрунтовно розкриває історію рідного краю. Його праці відзначаються точністю, увагою до деталей і водночас живою мовою. Завдяки цьому вони стали популярними не лише серед істориків, а й серед краєзнавців-аматорів, студентів, учителів та всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Особливе місце у творчості Мокрицького займають біографічні дослідження. Він писав про митців, науковців, військових, громадських діячів, долі яких були пов’язані з Житомиром. Такі роботи сприяють відновленню історичної справедливості та формуванню цілісного уявлення про минуле регіону. 

Діяльність Георгія Павловича мала й практичний вимір. Його публікації неодноразово привертали увагу громадськості до проблем збереження історичних пам’яток, старої забудови, меморіальних місць. Він послідовно наголошував на тому, що втрата архітектурної спадщини означає втрату історичної пам’яті.

Завдяки таким людям, як Мокрицький, у суспільстві формується відповідальне ставлення до минулого. Його тексти спонукають замислитися над тим, що кожне місто має свою унікальну історію, яка потребує дбайливого ставлення і захисту.

Георгій Мокрицький став авторитетною постаттю для кількох поколінь дослідників. Його роботи часто використовують як джерело інформації, а стиль викладу є прикладом того, як наукову точність можна поєднати з доступністю. Він довів, що краєзнавство — це не другорядна галузь, а важлива складова національної історії.

Сучасні краєзнавчі проєкти, екскурсійні маршрути, музейні експозиції нерідко спираються на його дослідження. Таким чином, спадщина Мокрицького продовжує жити й працювати навіть після публікації його книг.

Георгій Мокрицький — це приклад людини, яка присвятила своє життя служінню історії рідного краю. Його праці допомагають зрозуміти минуле Житомира, відчути зв’язок поколінь і усвідомити цінність культурної спадщини. Завдяки наполегливій праці, любові до рідної землі та відповідальності перед історією він по праву займає почесне місце серед провідних українських краєзнавців.

Його багаторічна праця як краєзнавця, автора, упорядника й популяризатора історичних знань знайшла відображення у численних виданнях, рукописах і зібраних матеріалах. Саме ці напрацювання лягли в основу музейної кімнати, що була відкрита в Бібліотеці – філіалі №3 (вул. Хлібна, 29) комунального закладу "Міські публічні бібліотеки" Житомирської міської ради "ЛІТтера" та стала логічним продовженням справи життя дослідника — служіння історичній пам’яті громади.

Головний експонат музейної кімнати – зібрання історико-краєзнавчих книг. Центральне місце в експозиції займають авторські видання Георгія Мокрицького, рідкісні та малотиражні праці інших дослідників, збірники документів, спогади, путівники. Окремі видання присвячені темам заселення краю, розвитку міст і сіл, подіям воєнних періодів, історії освіти, культури, духовного життя.

Доповнюють книжкову колекцію архівні матеріали - фотознімки, газетні публікації. Вони дозволяють відвідувачам не лише прочитати про події, а й побачити їхні матеріальні свідчення, відчути атмосферу часу.

Музейна кімната виконує важливу освітню функцію. Тут проводяться екскурсії для школярів і студентів, тематичні заняття, краєзнавчі зустрічі з дослідниками та авторами. Для молоді це можливість доторкнутися до «живої» історії, навчитися працювати з джерелами, усвідомити цінність книги як носія знань і пам’яті.

Водночас простір відкритий для всіх охочих: вчителів, бібліотекарів, науковців, мешканців громади. Музейна кімната сприяє формуванню інтересу до локальної історії, виховує повагу до минулого та відповідальність за його збереження. Це простір, де кожен відвідувач може знайти щось близьке й важливе для себе.

Світла пам’ять про Георгія Павловича Мокрицького живе у його працях, у музейних експозиціях, у вдячних відгуках читачів і колег. Його ім’я назавжди вписане в історію краю як символ відданості науці, культурі та рідній землі.