Сьогодні, 24 травня в Україні відзначають 110-річчя від Дня народження Михайла Стельмаха.
Михайло Панасович Стельмах!
Самобутній, цікавий талант! Видатний художник слова! Один із найяскравіших
знавців багатств української мови. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і
фольклорист, публіцист і кіносценарист. Своїми поезіями, оповіданнями,
повістями і романами він підніс рідне слово до високих вершин в українському
письменстві.
Народився Михайло Панасович
Стельмах 24 травня 1912 року в селі Дяківцях Літинського повіту на Вінниччині.
Батько і мати його селяни, весь рід споконвіку хліборобський. Тут, в рідному
селі, серед квітучої мальовничої природи Поділля, минали дитячі на юнацькі роки
письменника. Тут відкрилася йому поетична краса рідної землі, таємниці
людського життя. Тут він почав ходити до школи, жадібно вбирати премудрості
наук.
В одному з своїх ранніх віршів
Михайло Стельмах так згадує про своє босоноге дитинство:
Я простий сіроокий хлопчина
— Син своєї нової землі,
На мені галіфе з полотнини,
І мені славно жити в селі.
Тут, за греблею, верби зелені
Заглядають у душу мені,
Тут у кожній хатині є Ленін,
І тут сонце нанизує дні
На жита, на червону пшеницю,
На гаї і на юність мою,
І тому, як в казкову жар-птицю,
Я закоханий в землю свою!
Великий вплив на формування письменницького таланту у малого Михайлика мали мати,батько, дід Дем'ян, колишній кріпак, дядько Микола. Казково-поетичний світ дитинства сповнений всього незвичайного, романтичного, дивного. Про все це потім, через багато років, чудово розповість письменник у своїх автобіографічних поемах-повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».
В роки війни М. Стельмах видав кілька збірок поезій: «За ясні зорі»(Уфа, 1942), «Провесінь» (Воронеж, 1942), обидві - за редакцією Максима Рильського, а в 1944 році в Москві виходить у перекладі на російську мову збірка «Украине вольной жить!». У цьому ж 1944 році в Уфі виходить перша збірка оповідань Михайла Стельмаха — «Березовий сік».
Ще в далекому 1942-му поет
М.Стельмах писав:
Земле моя, запашна, барвінкова,
Ріки медові, дощі золоті,
Тільки б побачить тебе у обнові –
Більше нічого не хочу в житті.
Тільки б дитям пригорнутись до тебе,
Гордим солдатом в привілля прийти,
Сонце зустріти в травневому небі,
Зводить руками і щастя, й мости.
“Земле моя”
М. Стельмах досить плідно виступає
в різних жанрах літератури — він пише вірші і романи, п'єси і кіносценарії,
повісті і він пише вірші і романи, п'єси і кіносценарії, повісті і статті.
Видає кілька збірок їх: «Шляхи світання» (1948), «Жито сили набирається»
(1954), «Поезії» (1958), «Мак цвіте» (1968) та інші.
Цілу бібліотеку складають
книжечки, які написав М.Стельмах для наймолодших читачів: “Колосок до колоска”,
“Жнива” (1951), “Живі огні” (1954), “Весна-весняночка”, “У сестрички дві
косички” (1955), “В їжаковім вітряку”, “Як журавель збирав щавель” (1957),
“Маленька Оленка” (1962), “Бурундукова сім'я” (1963), “Заячий секрет” (1966),
“Цапків урожай” (1967), “Журавель” (1970), “Чорногуз приймає душ” (1971),
“Літо-літечко” (1972), “Ой, весна-зоряночка” (1977), “У бобра добра багато”
(1979).
Віршовані казки Михайла Стельмаха
надзвичайно цікаві, повчальні та актуальні і сьогодні.
А які цікаві фантастичні пригоди вуханя
Непослушка, що виявив неабиякий для заячого роду потяг до музики і танців і
досяг великих успіхів у цьому:
Навіть хтось став приміряться
Чи не можна виступ зайця
Для ефектності подать
Разом з танцем
лебедят.
“Непослушко Довгі Вушка і Дзвінок”
Хіба може дитина залишитись
байдужою, прочитавши казки “Що посієш, те й пожнеш”, “Невмій і урожай”,
“Маленька Оленка”та інші.
Його казки та вірші для дітей
спонукають до роздумів, повчають любити труд і ближнього, навколишній світ. Ці
щирі, по-народному мудрі казки по-праву ввійшли до золотого фонду української дитячої
літератури.
Серпанком дитячої романтики та
ніжною піснею рідної природи оповиті його автобіографічні твори “Гуси-лебеді
летять” та “Щедрий вечір”, написані у 1964-1967 роках. Любов до людини, до
витоків народної поезії, до щедрості і простоти сільського буття розкрилися тут
новими гранями пізнання навколишнього світу.
Серед збірок віршів для дітей
можна назвати такі, як-от: «У сестрички дві косички», «Весна-весняночка», «В
їжаковім вітряку», «Колосок до колоска», «Як журавель збирав щавель», «Маленька
Оленка» тощо.
Він написав також кілька п'єс —
«Золота метелиця», «Зачарований вітряк», «Правда і Кривда», «Кум королю»;
створив сценарій документального кінофільму «Живи, Україно!», брав участь у
створенні кінофільмів за своїми творами — «Над Черемошем», «Кров людська — не
водиця», «Дмитро Горицвіт». Багато творів М. Стельмаха вийшло в перекладах на багатьох
мовах.
У Михайла Стельмаха була хороша і дружня родина – дружина Леся Анатоліївна та троє дітей. Син Ярослав теж став письменником, був перекладачем з різних мов, писав п'єси та прозові твори для дітей. Його оповідання та повісті “Якось у чужому лісі”, “Найкращий намет”, “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки” є одними з найкращих зразків української літератури для дітей та підлітків. На жаль, у 2001 році Ярослав Стельмах загинув у автокатастрофі.
В останні роки життя Михайло
Панасович напружено працював, але хвороба підступала все ближче. 27 вересня
1983 року М.Стельмах помер, поховали його на Байковому кладовищі у Києві.
Життя Михайла Стельмаха пройшло у
творчій і натхненній праці. Великий українець і гуманіст, громадянин і митець,
майстер художнього слова, він усього себе присвятив своєму народові, відкривши
світові його духовне багатство, мужність, працелюбство, його лагідну і поетичну
душу.
Коментарі
Дописати коментар