Володимир Лис «І прибуде суддя»

Знайомство зі Старою Вишнею в молодого випускника юрфаку Георгія виявилося моторошним. На його руках померла провідниця потяга Людмила. Незабаром знаходять задушеною дівчину Нілу. Георгій відчуває: в Старій Вишні коїться щось дивне й жахливе. Останньою краплею стає раптове самогубство судді, після чого містечко поринає в темну круговерть. Але прибуває новий суддя. Ним стає сам Георгій. Він одержимий майже маніакальною жагою справедливості, бажанням нещадно карати винних та нарешті розплутати цю темну історію. Однак чи має право виносити вирок той, хто сам мусить бути покараний? Справжній чи фальшивий щоденник, в якому описані загадкові події в Старій Вишні, пред’являє молодий суддя слідству? До якої межі людина може судити інших навіть з найкращими намірами?

   Відповіді на ці питання майстерно зашифровано у романі. Хтось сприйме його як витончений психологічний трилер, в якому переплелися українська провінційна реальність і містика. Хтось – як блискучу містифікацію, за якою ховається щемлива історія про почуття двох надзвичайно самотніх людей, ніби замкнених в кімнаті зі страхітливими потворами із картин Ієроніма Босха.